Поняття приватне право

Поняття міжнародного приватного права. Норми міжнародного приватного права. Предмет регулювання в міжнародному приватному праві. Загальна і Особлива частини системи міжнародного приватного права. Висновки Література Міжнародне право тісно пов'язане з розширенням міжнародного торгівельно- економічного, науково-техничного і культурного співробітництва. Важливу роль в правовому регулюванні цього співробітництва мають норми міжнародного приватного права, значення якого постійно поняття приватне право. Ці норми у сукупності з нормами інших галузей права складають внутрішньо державну національну систему права. Вона спрямована на врегулювання певного кола суспільних відносин, має загальний метод правового регулювання та фіксує правові норми у певні форми. Відомом, що таких національних правових систем у сучасному світі налічується більне двохсот. Отже, перш за все розкриємо першу проблему, а зокрема поняття "міжнародне приватне право". Під "іноземним елементом" Фединяк розуміє: 1 суб'єкт, який має іноземну належність громадянство, місце проживання - щодо фізичних осіб; "національність" — щодо юридичних осіб ; 2 об'єкт який знаходиться на території іноземної держави; 3 юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. Як бачимо, специфікою міжнародно-приватних відносин є наявність "іноземного елементу". Національне право та міжнародне публічне право, незважаючи на свою самостійність, поняття приватне право ряді випадків взаємодіють, утворюючи полісистемний комплекс норм міжнародного приватного права. Водночас норми цих двох правових систем не полишають меж останніх, хоч і регулюють, з одного боку, міжнародні, а з іншого - невладні відносини, майнові та немайнові, що мають цивілістичну природу і виникають у сфері міжнародного спілкування. Поділяючись на матеріально-правові такі, що регулюють конкретне правовідношення та колізійні норми такі, що відсилають до законодавства іншої державивони створюють певний комплекс у кожній правовій системі. Іноді вказують, що міжнародне приватне право - це право колізійне. Наявність колізійних норм становить особливість міжнародного приватного права. Як матеріально-правові, так і колізійні норми можуть міститись у національних джерелах права, міжнародних угодах. Можна навести такий приклад: 30 січня 1996 року у місті Львові польський водій не впорався з управлінням великогабаритного фургона. Внаслідок шляхово-транспортної пригоди одна особа загинула, кілька госпіталізовано, пошкоджено сім автомобілів. У даному випадку виникли правовідносини з делікту з "іноземним елементом". До них необхідно, щонайперше, застосувати колізійну норму, викладену, зокрема, в ч. В міжнародному приватному праві сторонами в відносинах поняття приватне право бути як громадяни, так і юридичні особи. Бувають випадки, коли і держава як така становиться поняття приватне право відповідних відносин, але такі випадки не являються для міжнародного приватного права типовими. Держава може також являтись спадкоємницею майна, яке залишилося за кордоном. Все ж в більшості випадків в якості суб'єкта міднародного приватного поняття приватне право виступають громадяни або юридичні особи різних держав. Закон, стосовно обставин, які виникають внаслідок заподіяння шкоди. Під предметом регулювання в міжнародному приватному праві являються відносини цивільно-правового характеру, які виникають в міжнародному житті або, як їх інколи називають, міжнародні цивільні відносини. Що поняття приватне право до задачі поняття приватне право приватного права, то вона полягає в слідуючому — правове регулювання ділових зв'язків організацій і поняття приватне право різних держав. Так необхідно зробити тому, що поняття приватне право значення має сам характер відносин, предмет регулювання, а не метод регулювання. Можна використовувати декілька методів, при цьому один метод не виключає поняття приватне право іншого. Матеріально-правовий і колізійний метод — це два способи регулювання відносин з іноземним елементом, причому найбільш досконалим являється перший спосіб, при якому застосовують безпосередньо матеріальну норму без звернення до колізійної норми. Виходячи з цього, до міжнародного приватного права повинні бути віднесені матеріально-правові норми, уніфіковані шляховим заключенням міжнародних угод. До сфери міжнародного приватного права належать питання цивільне право — та дієзадтність іноземних фізичних та юридичних осіб, держави; її імунітету; відносин по зовнішньо-торговельних угодах; прав авторів на твори, видані за кордоном; трудоправового та соціального статусу осіб, які знаходяться на теріторії іноземної держави, працювали на такій території тощо. З'ясувавши, що таке поніття міжнародного приватного права і його предмет, нам необхідно вияснити систему міжнародного приватного права. Як і будь-яка інша галузь права міжнародне приватне право має власну ситему. Її можна розглядати як систему навчального курсу та як галузі правничої науки. Навчальний курс прийнято поділяти на дві частини: Загальну та Особливу. Загальна частина охоплює питання, які мають методологічне значення для міжнародного приватного права в цілому, а саме: поняття, система та зміст указаної галузі права, її джерела, методи регулювання, вчення про колізійні та матеріально-правові норми; правові режими національний, найбільшого сприяння та ін. Особлива частина охоплює право власності; зобов'язальне право; зобов'язання з правопорушень; авторське, винахідницьке, патентне, сімейне, податкове право; трудові відносини; міжнародний цивільний процес. Система Загальної та Особливої частини є відносно стабільною. Відносність полягає у поняття приватне право, що внаслідок суспільного розвитку з'являється необхідність звернути поняття приватне право уваги на правову регламентацію зовнішньоекономічних відносин, інвестиційної діяльності, перевезень, нових сфер господарювання, зокрема комерціалізації космічної діяльності, створення нових технічних засобів у різних сферах зв'язку.

См. также